Методологія медіа-досліджень/Методи пізнання

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до: навігація, пошук

Розділ 2. Методи пізнання (епістемологія): звичка, авторитет, інтуїція, науковий метод. Науковий метод: дослідницькі процедури[ред.]

Як формальне, так і неформальне дослідження починається з основного питання про якийсь феномен. Наприклад, які газетні шпальти читачі читають частіше? На це питання можна дати відповідь, правильно обравши метод збирання інформації та застосувавши медіа-дослідження.

Є чотири способи відповісти на питання:

  1. Звичка – Так є, бо так завжди було.
  2. Авторитет – Так є, бо так каже вчитель.
  3. Інтуїція – Так є, бо це очевидно.
  4. Науковий метод – Пошук істини крок за кроком.

Науковий метод – метод самовиправляння. Теорію змінюють, якщо у ній знаходять помилки.

Подібним шляхом йшла й теорія масових комунікацій. Спочатку панував підхід, який перебільшував вплив мас-медіа на аудиторію. Згодом маятник хильнувся в інший бік, і більшість науковців применшували цей вплив. Тепер панує так звана теорія посередніх ефектів, яка визнає, що поведінка людей змінюється завдяки комбінації повідомлень мас-медіа та інших фактоорів, та що ці зміни є дуже індивідуальними (різні люди реагують на те саме повідомлення по-різному).

Характеристики наукового методу:

  • Публічність
  • Об’єктивність
  • Емпіричність
  • Систематичність
  • Передбачуваність

Вісім кроків дослідницької процедури:[ред.]

  1. Вибір проблеми.
    Джерела ідей: наукові журнали, преса, повсякденні ситуації, архівні матеріали (джерело для вторинного аналізу). Оцінка теми:
    • Чи вона не надто широка?
    • Чи реально її дослідити?
    • Чи доступні дані?
    • Чи важлива проблема?
    • Чи має проект практичну цінність?
    • Час і вартість дослідження?
    • Чи підходить метод?
    • Чи буде завдано шкоди об’єктам дослідження?
  2. Огляд літератури (необов’язковий у приватних дослідженнях).
    Вивчення наявної літератури з цієї теми з метою виявити: що, як і з якими результатами вже було досліджене іншими.
  3. Сформулювати проблему як гіпотезу або дослідницькі питання.
    Гіпотеза – формальне твердження, що пояснює відносини між змінними.
    Дослідницьке питання – формально поставлене питання, яке не обмежене дослідженням відносин між змінними.
  4. Вибрати методологію (якісну або кількісну).
  5. Зібрати дані.
  6. Проаналізувати та потрактувати результати.
  7. Представити результати у відповідній формі.
  8. Повторити дослідження (якщо потрібно).

Вступ · Елементи дослідження